Інструкція до практичного заняття №25
Тема: «Лабораторні дослідження
системи гемостазу. Визначення фібринолітичної активності плазми крові».
Спеціальність 5.12010201 «Лабораторна діагностика»
Обладнання: лабораторний посуд, центрифуга, водяна баня, секундомір, фільтрувальний папір, бланки
аналізів.
Реактиви та біологічний матеріал: розчин оцтової
кислоти 10 г/л, боратний розчин (рН=9), 0,025М розчин кальцій хлориду, 3,8%
розчин цитрату натрію, кров.
Основна:
·
Біологічна хімія з біохімічними методами дослідження /
О.Я. Скляров, Н.В. Фартушок, Л.Д. Сойка,
І.С. Смачило. — К.: Медицина, 2009. — 352 с.
·
Біохімічні показники в нормі і
при патології / За ред. О.Я. Склярова. — К.: Медицина, 2007.— 320 с.
·
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. — Тернопіль: Укрмедкнига,
2001. — 736 с.
·
Губський Ю.І. Біологічна хімія.
— К.: — Вінниця: Нова книга, 2007. — 656 с.
·
Іваницька Г.І., Люленко Л.В., Іваницька М.В. Практикум з клінічної біохімії: навч. посіб.
— К.: Медицина, 2010. — 184 с.
·
Клінічна біохімія: підручник / Д.П. Бойків, Т.І. Бондарчук,
О.В. Іванків та ін.; За ред О.Я. Склярова. — К.:
Медицина, 2006. — 432 с.
·
Конспект лекцій.
Додаткова:
·
Горячковский А.М.
Клиническая биохимия в лабораторной диагностике. — Одесса: Экология, 2005. —
607 с.
·
Кучеренко М.Є., Бабенюк Ю.Д., Войціцький В.М.
Сучасні методи біохімічних досліджень. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 424 с.
·
Маршалл В. Дж.
Клиническая биохимия. — М.: БИНОМ, Невский Диалект, 2000. — 368 с.
·
Практикум з
біологічної хімії / За ред О.Я. Склярова. — К.: Здоров’я, 2002. — 298 с.
Мета: навчитися
визначати толерантність
плазми крові до гепарину.
Конкретні цілі:
Студент повинен:
Знати
|
Вміти
|
1. Сучасні уявлення про систему гемостазу.
2. Коагуляційний гемостаз.
3. Антикоагулянтна система.
4. Фібринолітична система.
5. Методи дослідження системи гемостазу.
6. Геморагічні захворювання, характеристика
типів кровоточивості.
7. Гемофілії, причини, клінічні прояви,
діагностика. Поняття про тромбози і тромбоемболію. ДВЗ-синдром.
8. КДЗ визначення фібринолітичної активності
плазми крові.
|
1. Готувати реактиви.
2. Проводити первинний відбір результатів
досліджень за критерієм: норма/патологія.
3. Визначати фібринолітичну активність
плазми крові.
4. Записувати результати досліджень у бланки
аналізів.
5. Забезпечувати санітарно-протиепідемічний
режим у лабораторії біологічної хімії з біохімічними методами дослідження.
|
Перелік практичних навичок:
1.Організація робочого місця.
2.Підготовка біологічного матеріалу для
дослідження.
3.Визначення фібринолітичної активності плазми крові.
4.Знезараження відпрацьованого матеріалу.
Основні правила техніки безпеки і охорони праці:
1.Правила техніки безпеки при роботі з
електроприладами (Додаток №1)
2.Правила роботи з інфікованим матеріалом
(Додаток №2)
3.Дезінфекційні заходи (Додаток №3)
Хід роботи:
І. Теоретична конкретизація знань:
1. Сучасні поняття про систему згортання крові.
2. Коагуляційний гемостаз. Плазмові фактори
згортання крові.
3. Антикоагулянти. Фібриноліз.
4. Порушення системи гемостазу.
5. Методи дослідження системи гемостазу.
ІІ. Практична робота студента під керівництвом викладача
Визначення фібринолітичної активності плазми
крові
Принцип методу: час лізису згустку, отриманого з
еуглобулінової фракції за період рекальцифікації плазми, характеризує
фібринолітичну активність, вільну від інгібіторів фібринолізу.
Хід визначення:
Хімічний посуд
|
Місткість піпетки, мл
|
Реактиви
|
Проба, мл
|
Етапи
|
Центрифужна
пробірка
|
10
|
Дистильована
вода
|
8
|
Осадження
еуглобулінової фракції
плазми
|
0,2
|
Розчин оцтової кислоти
|
0,15
|
||
1
|
Плазма
|
0,5
|
||
Змішують,
інкубують упродовж 30 хв за температури 4 °С, центрифугують упродовж 5 хв за
швидкості 1500 об/хв, вилучають надосадову рідину (ретельно!)
|
||||
Центрифужна
пробірка
|
1
|
Боратний
розчин додають до еуглобулінової фракції плазми
|
0,5
|
Розчинення осаду
еуглобулінів
|
Аглютина-ційна
пробірка
|
0,2
|
Розчин
еуглобулінової фракції
|
0,2
|
|
0,2
|
Розчин кальцій хлориду
|
0,2
|
||
Змішують
за температури 37 °С. Реєструють
час утворення згустку (початок відліку часу)
|
Утворення згустку
|
|||
Реєструють
час повного розчинення згустку (кінець відліку часу)
|
Фібриноліз
|
|||
Норма фібринолітичної активності плазми — 180—300 хв.
Примітка. Зберігати
плазму потрібно протягом не більше ніж 1—2 год за температури 4 °С, не
струшувати пробірку під час перевірки процесу
розчинення згустку.
Клініко-діагностичне значення:
Зниження фібринолітичної активності плазми спостерігають у хворих із тромбозами, передтромбічним
станом, порушення активності плазміногену, при тяжких гестозах вагітних,
сепсисі.
Підвищення фібринолітичної активності плазми характеризуються гіпокоагляцією
і схильністю до кровотеч у післяопераційний період.
Гіперактивація фібринолізу відбувається
внаслідок підвищення рівня екзогенних (стрептокіназа, урокіназа, трипсинемія)
або еногенних (активатори танин, фактор ХІІа, кінін, калікреїн) активаторів. Відображає
захисну реакцію організму на загрозу утворення тромбів або самостійне залучення
плазмової системи о патологічного процесу.
ІV. Контрольні питання до закріплення знань з
теми «Лабораторні дослідження системи гемостазу»:
1. Назвати стабілізатори крові, які у
клінічних лабораторіях використовують як фізіологічні антикоагулянти.
2. Назвати стабілізатори крові, які у
клінічних лабораторіях використовують як хімічні антикоагулянти (ті, що
зв’язують іони кальцію).
3. Де синтезується більша частина плазмових
факторів згортання крові?
4. Хворому з інфарктом міокарда під час
комплексного лікування призначили внутрішньовенне введення великих доз
гепарину. Які наслідки при цьому можна очікувати?
5. Принцип визначення фібринолітичної
активності плазми крові.
6. КДЗ визначення фібринолітичної активності
плазми крові.
V. Висновок до практичного заняття.
VІ. Домашнє завдання:
Підготовка до семестрового екзамену!!!
