Інструкція до практичного заняття №16
Тема: Обмін ліпідів. Визначення холестерину в сироватці крові.
Обладнання: лабораторний посуд, фотоелектроколориметр, бланки аналізів.
Реактиви: Реагент
на холестерин, калібрувальний розчин холестерину, сірчана кислота,
фізіологічний розчин натрій хлориду.
Біологічний матеріал: сироватка крові.
Основна:
·
Біологічна хімія з біохімічними
методами дослідження / О.Я. Скляров, Н.В. Фартушок, Л.Д. Сойка, І.С.
Смачило. — К.: Медицина, 2009. — 352 с.
·
Біохімічні показники в нормі і при патології / За ред.
О.Я. Склярова. — К.: Медицина, 2007.— 320 с.
·
Гонський Я.І.,
Максимчук Т.П. Біохімія людини. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 736 с.
·
Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.: —
Вінниця: Нова книга, 2007. — 656 с.
·
Іваницька Г.І., Люленко
Л.В., Іваницька М.В. Практикум з клінічної біохімії: навч. посіб. — К.:
Медицина, 2010. — 184 с.
·
Клінічна біохімія: підручник /
Д.П. Бойків, Т.І. Бондарчук, О.В. Іванків та ін.; За ред О.Я.
Склярова. — К.: Медицина, 2006. — 432 с.
·
Конспект лекцій
Додаткова:
·
Горячковский А.М. Клиническая биохимия в
лабораторной диагностике. — Одесса: Экология, 2005. — 607 с.
·
Кучеренко М.Є.,
Бабенюк Ю.Д., Войціцький В.М. Сучасні методи біохімічних досліджень. — К.:
Фітосоціоцентр, 2001. — 424 с.
·
Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия. — М.:
БИНОМ, Невский Диалект, 2000. — 368 с.
· Практикум з біологічної хімії / За ред О.Я. Склярова. — К.: Здоров’я, 2002. — 298 с.
Мета: сформувати поняття про шляхи метаболізму холестерину у тваринному організмі, регуляцію його обміну, про роль холестерину в нормі і при патології; про механізми транспорту ліпідів та гормональну регуляцію ліпідного обміну.
Конкретні цілі:
Студент повинен:
Знати |
Вміти |
1.Холестерин:
визначення, формула, біологічне значення. 2.Механізм
реакцій синтезу холестерину. 3.Шляхи
виведення холестерину з організму 4.Транспортні
форми ліпідів: визначення, класифікація, характеристика окремих класів
ліпопротеїдів. 5.Нейрогуморальна
регуляція ліпідного обміну 6.Патологія
ліпідного обміну: атеросклероз, ожиріння, жовчно-кам’яна хвороба. |
1.Готувати
реактиви. 2.Проводити
первинний відбір результатів досліджень за критерієм: норма/патологія. 3.Користуватися
лабораторним устаткуванням: мірним посудом, піпетками, дозаторами. 4.Користуватися
ФЕКом. 5.Визначати концентрацію холестерину в сироватці крові. 6.Забезпечувати
санітарно-протиепідемічний режим у лабораторії біологічної хімії з
біохімічними методами дослідження. |
Перелік практичних навичок:
1.Організація
робочого місця.
2.Підготовка
біологічного матеріалу для дослідження.
3.
Визначення концентрації холестерину в сироватці крові.
4.Знезараження відпрацьованого матеріалу.
Хід роботи:
І.Теоретична конкретизація знань
Фронтальне
опитування з елементами бесіди:
1.Написати
початкові реакції синтезу холестерину до стадії утворення мевалонової кислоти.
2.
Характеризувати регуляцію синтезу холестерину.
3.Трактувати
шляхи виведення холестерину з організму.
4.Довести
фізіологічну роль холестерину в нормі і при патології.
5.Проаналізувати
склад та значення транспортних форм ліпідів.
6.Оцінити
нейрогуморальну регуляцію ліпідного обміну.
ІІ. Практична робота студента під керівництвом викладача
Визначення концентрації холестерину
в сироватці крові.
Приготування робочих розчинів:
1.Робочий розчин: Вміст флакона з реактивом на холестерин перенести до термостійкої колби місткістю 200 мл та поступово додати, при охолодженні холодною водою і перемішуванні, 9 мл сірчаної кислоти з флакона. Отриманий реактив повинен бути безбарвним або блідо-жовтим. Зберігається на протязі одного тижня у холодильнику в склянці із темного скла з добре притертою скляною пробкою. Якщо реактив набуде жовтого кольору, то він не придатний до використання.
2.Калібрувальний розчин холестерину – придатний до використання. Після розкриття ампули реактив бережуть у холодильнику в посуді з добре притертою скляною або пластмасовою пробкою. При збереженні в герметичній ємкості розчин стійкий.
Принцип методу: при взаємодії сульфатної кислоти з холестерином утворюються забарвлені в червоно-фіолетовий колір продукти розпаду холестерину.
Проведення аналізу:
Відміряти у кювету, мл |
Дослідна проба |
Холоста проба |
Калібрувальна проба |
||||||
Макро-аналіз |
Напівмікро-аналіз |
Мікро-аналіз |
Макро-аналіз |
Напівмікро-аналіз |
Мікро-аналіз |
Макро-аналіз |
Напівмікро-аналіз |
Мікро-аналіз |
|
Робочий розчин |
4,30 |
2,10 |
1,05 |
4,3 |
2,10 |
1,05 |
4,3 |
2,10 |
1,05 |
Аналізо-ваний розчин |
0,1 |
0,1 |
0,05 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Фізіологіч-ний розчин натрій хлориду |
- |
- |
- |
0,1 |
0,1 |
0,05 |
- |
- |
- |
Калібру-вальний розчин холестери-ну |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
0,1 |
0,1 |
0,05 |
До робочого розчину повільно, по стінці
пробірки, додають негемолізовану сироватку або калібрувальний розчин.
Пробірку енергійно струшують 10-12 разів та витримують у термостаті при 37 0С
протягом 20 хв. Вимірюють оптичну щільність дослідної Е досл. та
калібрувальної проби Е кал. проти холостої проби. Забарвлення стійке протягом
20 хв. Фотометрують при довжині хвилі 630-690 нм у кюветі завтовшки 10 або 5
мм. |
Розрахунок:
Здійснюють згідно формули:
С = (Едосл /
Екал)*4,665 ммоль/л, де
С-концентрація
у дослідній пробі, ммоль/л;
Едосл –
ектінція дослідної проби, од. опт. щільності;
Екал –
екстінція калібрувальної проби, од. опт. щільності;
4,665 –
концентрація холестерину у калібрувальному розчині, ммоль/л.
Нормальні величини вмісту холестерину: 3,0-6,29 ммоль/л або 116-242 мг %
Примітки:
Лабораторний
посуд і фотометруючі кювети, які призначені для визначення холестерину, повинні
бути ретельно висушені. Допускається використовувати тільки скляний посуд і
кювети.
Для
проведення аналізу можуть використовуватися і кювети товщиною 10 мм. У цьому випадку
об’єм робочого розчину подвоюють, не змінюючи об’єм сироватки, взятої для
аналізу.
Застережні заходи:
При роботі з набором слід використовувати загальні правила обережності при роботі з концентрованими кислотами.
При попаданні реагенту на холестерин або його робочого
розчину на шкіру його слід негайно змити великою кількістю води, промити
вражену зону 5%-ним розчином бікарбонату натрію. В процесі праці слід
використовувати гумові рукавички.
Клініко-діагностичне значення.
Дослідження
рівня холестерину в сироватці крові не дає точної діагностичної інформації о
конкретному захворюванні, а лише відображають патологію обміну ліпідів в
організмі.
Верхня межа
рівня концентрації холестерину у віці 20-29 років складає 5,17 ммоль/л. Високий ризик розвитку коронарного атеросклерозу у середньому віці 30-39 і старше 40
років має місце при рівнях
холестерину, який перевищує
відповідно 6,21 і 6,72 ммоль/л. У чоловіків старше 60
років вміст холестерину в
сироватці крові нижче, чим у чоловіків 50-60 років. Це пов’язано зі зменшенням продукції та секреції в кров
статевих гормонів. Вміст холестерину в сироватці крові жінок дітородного віку нижче, чим у чоловіків; після 60 років відмінності в рівні холестерину
зникають.
Гіперхолестеринемія:
·
атеросклероз;
·
інфаркт
міокарда;
·
цукровий
діабет;
·
злоякісних
пухлинах підшлункової залози та простати;
·
подагрі;
·
авітамінозі
В;
·
ожирінні;
·
хронічному
алкоголізмі;
·
ліпоїдном
нефрозі.
Гіпохолестеринемія:
·
гострі
інфікціонні захворювання;
·
бронхіт;
·
анемія;
·
гострий
гепатит;
·
ревматизм;
·
злоякісних
пухлинах печінки;
·
лихоманках;
· подразненні центральної ниркової недостатності.
ІV. Контрольні питання до закріплення знань з
теми «Обмін ліпідів. Визначення холестерину в сироватці крові»:
- Біосинтез
холестерину в організмі людини:
·
локалізація
цього процесу, значення;
·
етапи
синтезу холестерину;
·
регуляція
синтезу холестерину.
- Шляхи
біотрансформації холестерину (етерифікація, утворення жовчних кислот та
стероїдних гормонів, синтез вітаміну D3, екскреція з організму).
-Патології
ліпідного обміну:
•
атеросклероз:
механізми розвитку, роль генетичних факторів, гіперхолестеринемії;
•
порушення
ліпідного обміну при цукровому діабеті;
• патологічні процеси обміну ліпідів, які ведуть до розвитку ожиріння.
V. Висновок до практичного заняття.
VІ. Домашнє завдання.
•
Конспект
лекції «Обмін ліпідів»
•
Біологічна
хімія з біохімічними методами дослідження / О.Я. Скляров, Н.В. Фартушок,
Л.Д. Сойка, І.С. Смачило. — К.: Медицина, 2009.(ст. 247-274).
•
Практикум
з клінічної біохімії: навч. Посібник /Г.І. Іваницька, Л.В.Люленко, М.В.
Іваницька; за редакцією Г.І. Іваницької. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. (ст.113-116)