Інструкція до практичного заняття №20
Тема: Водно-сольовий, мінеральний
обмін. Визначення натрію та калію в біологічних рідинах методом полуменевої
фотометрії. Визначення кальцію в сироватці крові.
Спеціальність 5.12010201
«Лабораторна діагностика»
Обладнання:
лабораторний
посуд, центрифуга, фотоелектроколориметр,
полуменевий
фотометр, бланки
аналізів.
Реактиви:
- початковий градуйований розчин натрій хлориду — 1000 ммоль/л;
- початковий градуйований розчин калій хлориду — 1000 ммоль/л;
- початковий градуйований розчин калій хлориду — 100 ммоль/л;
- початковий градуйований розчин кальцій карбонату — 100 ммоль/л;
- хромоген;
- буфер (моноетаноламін 0,8 моль/л);
- калібрувальний розчин кальцію (2,5 ± 0,05 ммоль/л).
Основна:
1. Біологічна хімія з
біохімічними методами дослідження / О.Я. Скляров, Н.В. Фартушок, Л.Д. Сойка, І.С.
Смачило. — К.: Медицина, 2009. — 352 с.
2. Біохімічні показники в нормі і при патології / За ред. О.Я. Склярова. — К.:
Медицина, 2007.— 320 с.
3. Гонський
Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. — Тернопіль:
Укрмедкнига, 2001. — 736 с.
4. Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.: — Вінниця: Нова книга, 2007. — 656 с.
5. Іваницька
Г.І., Люленко Л.В., Іваницька М.В. Практикум з клінічної біохімії:
навч. посіб. — К.: Медицина, 2010. — 184 с.
6. Клінічна
біохімія: підручник / Д.П. Бойків, Т.І. Бондарчук, О.В. Іванків та
ін.; За ред О.Я. Склярова. — К.: Медицина, 2006. — 432 с.
7. Конспект лекцій
Додаткова:
1. Горячковский А.М. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике. — Одесса: Экология,
2005. — 607 с.
2. Кучеренко М.Є., Бабенюк Ю.Д., Войціцький В.М. Сучасні методи біохімічних досліджень. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 424
с.
3. Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия. — М.: БИНОМ, Невский Диалект, 2000. — 368 с.
4. Практикум з біологічної хімії / За ред О.Я. Склярова. — К.: Здоров’я, 2002. — 298
с.
Мета: Навчитися визначати концентрацію натрію та калію у плазмі крові на
полуменевому фотометрі та концентрацію кальцію в сироватці крові фотометричним
методом.
Конкретні цілі:
Студент повинен:
Знати
|
Вміти
|
1.Біологічну роль води та мінеральних речовин в організмі людини.
2.Розподіл води в організмі людини.
3.Біохімічну характеристику соле і окремих хімічних елементів. Їх
розподіл в організмі людини.
4.Регуляція обміну неорганічних речовин.
5.Клініко-діагностичне значення визначення концентрації кальцію, калію,
натрію в сироватці і плазмі крові.
6.Правила та техніку безпеки під час роботи в біохімічні лабораторії.
|
1.Готувати
реактиви.
2.Проводити
первинний відбір результатів досліджень за критерієм: норма/патологія.
3.Користуватися
лабораторним устаткуванням: мірним посудом, піпетками, дозаторами.
4.Користуватися
ФЕКом.
5.Визначити
концентрацію калію та натрію в плазмі крові.
6.Визначати концентрацію кальцію в сироватці крові.
7.Забезпечувати
санітарно-протиепідемічний режим у лабораторії біологічної хімії з
біохімічними методами дослідження
|
Перелік практичних
навичок:
1.Організація робочого місця.
2.Підготовка
біологічного матеріалу для дослідження.
3. Визначення концентрації натрію та калію в плазмі крові.
4.Визначення
концентрації кальцію в сироватці крові.
5.Знезараження
відпрацьованого матеріалу.
Основні правила техніки безпеки і охорони праці:
1.Правила техніки безпеки при роботі з електроприладами (Додаток №1)
2.Правила роботи з інфікованим матеріалом (Додаток №2)
3.Дезінфекційні заходи (Додаток №3)
Хід
роботи:
І.Теоретична
конкретизація знань
1.Схарактеризуйте
біологічну роль води і мінеральних солей, розподіл води в організмі.
2.Дайте біохімічну
характеристику солей й окремих хімічних елементів. Їх розподіл в організмі.
3.Що таке
кислотно-основна рівновага?
4.Опишіть процеси
обміну солей.
5.У чому полягає
регуляція обміну неорганічних речовин?
6.Дайте визначення
понять «алкалоз» і «ацидоз».
ІІ. Практична
робота студента під керівництвом викладача
Визначення
концентрації калію та натрію в плазмі крові методом полуменевої фотометрії.
Принцип методу:
Цей метод
ґрунтується на здатності елементів під час спалювання в полум'ї переходити у
збуджений стан і випускати випромінювання з певною довжиною хвилі. Перед
уведенням у полум'я пробу розбавляють і розпилюють у вигляді аерозолю. За допомогою
фільтрів відзначають характерну для кожного елемента довжину хвилі.
Випромінювання різних елементів визначають за допомогою спеціальних
світлофільтрів. Потрапляючи на фотоелемент, світловий потік збуджує фотострум,
який реєструють гальванометром.
Проведення
аналізу:
Таблиця
1.
Робочі
градуйовані розчини для визначення концентрації калію в плазмі крові калію в плазмі крові.
Початкові градуйовані розчини, мл
|
Дистильована вода, мл
|
Концентрація,
ммоль/л
| ||||
Калій
хлориду,
100 ммоль/л
|
Натрій
хлориду,
1000 ммоль/л
|
Кальцій карбонату,
100 ммоль/л
|
Калію
|
Натрію
|
Кальцію
| |
1
|
14
|
2,5
|
До 100
|
1
|
140
|
2,5
|
2
|
14
|
2,5
|
До 100
|
2
|
140
|
2,5
|
3
|
14
|
2,5
|
До 100
|
3
|
140
|
2,5
|
4
|
14
|
2,5
|
До 100
|
4
|
140
|
2,5
|
5
|
14
|
2,5
|
До 100
|
5
|
140
|
2,5
|
б
|
14
|
2,5
|
До 100
|
6
|
140
|
2,5
|
7
|
14
|
2,5
|
До 100
|
7
|
140
|
2,5
|
8
|
14
|
2,5
|
До 100
|
8
|
140
|
2,5
|
Робочі
градуйовані розчини для визначення концентрації натрію в плазмі крові.
Початкові градуйовані розчини, мл
|
Дистильована вода, мл
|
Концентрація, ммоль/л
| ||
Натрій хлориду, 1000 ммоль/л
|
Калій хлориду, 100 ммоль/л
|
Натрію
|
Калію
| |
10
|
5
|
До 100
|
100
|
5
|
12
|
5
|
До 100
|
120
|
5
|
14
|
5
|
До 100
|
140
|
5
|
16
|
5
|
До 100
|
160
|
5
|
18
|
5
|
До 100
|
180
|
5
|
Плазму отримують шляхом центрифугування впродовж 15— 30 хв за швидкості 3000 об/хв не пізніше ніж через 1 год після взяття крові. Як антикоагулянти під час дослідження електролітів плазми використовують переважно амонієві або літієві солі гепарину.
Проби розводять у 20 або 200 разів
під час визначення кількості електролітів у плазмі
крові. Це залежить від типу полуменевого
фотометра (чутливості та лінійності градуйованого графіка).
Роботу на приладі здійснюють відповідно до інструкції з експлуатації.
Результати розраховують за градуйованим графіком.
Норма концентрації в плазмі крові: калію — 3,5—5,3 ммоль/л; натрію — 130—156 ммоль/л.
Примітка. Під час
приготування градуйованих розчинів застосовують
солі натрію, калію і кальцію, висушені в сушильній шафі за температури 100—120 °С. Можливе
застосування відповідних фіксаналів
(стандарт-титрів). Розчини зберігають у поліетиленовому посуді з герметично закритими кришками.
Клініко-діагностичне значення.
Гіпокаліємію —
зниження вмісту калію в крові — спостерігають у разі:
* недостатнього надходження калію з їжею (після складних операцій);
* посиленого виділення калію з сечею, наприклад при гіперфункції
кори надниркових залоз і передньої частки гіпофіза, первинному і вторинному
альдостеронізмі;
* блювання й алкалозу;
* проносу й
ацидозу;
* цукрового
діабету;
* парентерального
введення рідин, в яких бракує калію (ізотонічний розчин натрій хлориду,
глюкоза).
Гіперкаліємія — підвищення
вмісту калію в крові — виникає в разі:
* надмірного
надходження калію з їжею або внаслідок лікування порушення функції нирок;
небезпечно при нирковій недостатності;
* підвищеного розпаду
клітин і тканин (гемолітична анемія, пухлини, некроз тощо);
* ниркової
недостатності (різні форми олігурії, анурії, хронічний нефрит);
* зневоднення;
* анафілактичного
шоку внаслідок порушення йонного обміну в клітинних мембранах;
* гіпофункції кори
надниркових залоз (хвороба Аддісона).
Серед симптомів, що
частіше розвиваються внаслідок порушення водно-мінерального обміну, варто
виділити гіпернатріємію, яка супроводжується підвищенням осмотичного тиску. Для
його нормалізації воду вилучають із тканин і переводять у кров (розвивається
дегідратація тканин), рН крові зміщується в бік алкалозу. Клінічно такий стан
характеризується поліурією (виділенням значного об'єму сечі). Відзначають
гіпокаліємію.
Гіпернатріємія
розвивається у разі зморщеної нирки, гіперсекреції
альдостерону тощо.
Гіпонатріємія
характерна для зниження вмісту натрію в крові, зумовлена
порушенням його всмоктування у травному каналі або великими втратами внаслідок
блювання, проносу та надходження значного об'єму рідини в організм (натрій при
цьому виводиться з великим об'ємом сечі).
Визначення
концентрації кальцію в сироватці крові фотометричним методом.
Принцип методу:
Іони кальцію в лужному середовищі реагують з о-крезолфталеїн комплексоном і
утворюють кольоровий комплекс. Інтенсивність фіолетового кольору комплексу
пропорційна концентрації кальцію в дослідній пробі.
Аналіз
проводиться у відповідності зі схемою, наведеною в таблиці 3.
Таблиця №3
ІV. Контрольні питання до закріплення знань з теми
«Водно-сольовий, мінеральний обмін. Визначення натрію та калію в біологічних рідинах методом полуменевої фотометрії. Визначення кальцію в сироватці крові»:
«Водно-сольовий, мінеральний обмін. Визначення натрію та калію в біологічних рідинах методом полуменевої фотометрії. Визначення кальцію в сироватці крові»:
1. Регуляція водно-мінерального обміну.
2. Обмін електролітів калію, натрію, кальцію.
3. Порушення кислотно-основного стану. Алкалоз. Ацидоз.
4. Охарактеризуйте поняття «макроелементи» і «мікроелементи».
5. Порушення мінерального обміну.
6. Роль вітамінів та гормонів у регуляції мінерального обміну.
4. Охарактеризуйте поняття «макроелементи» і «мікроелементи».
5. Порушення мінерального обміну.
6. Роль вітамінів та гормонів у регуляції мінерального обміну.
V. Висновок до практичного заняття.
VІ. Домашнє завдання:
VІ. Домашнє завдання:
1. Конспект лекції «Водно-сольовий, мінеральний обмін».
3. Практикум з клінічної біохімії: навч. Посібник / Г.І. Іваницька, Л.В.Люленко, М.В. Іваницька; за редакцією Г.І. Іваницької. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. (ст.136-143).