Водно-сольовий, мінеральний обмін (ІІ)

Інструкція до практичного заняття №21

  

Тема: «Водно-сольовий, мінеральний обмін. Визначення феруму та хлоридів в біологічних рідинах».

  

Спеціальність 5.12010201 «Лабораторна діагностика»

Обладнання: лабораторний посуд, фотоелектроколориметр, бланки аналізів.

Реактиви: набір для визначення феруму та хлоридів в біологічних рідинах.

Біологічний матеріал: сироватка крові.

Основна:

·         Біологічна хімія з біохімічними методами дослідження / О.Я. Скляров, Н.В. Фартушок, Л.Д. Сойка, І.С. Смачило. — К.: Медицина, 2009. — 352 с.

·         Біохімічні показники в нормі і при патології / За ред. О.Я. Склярова. — К.: Медицина, 2007.— 320с.

·         Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. — Тернопіль: Укр. Мед. книга, 2001. — 736 с.

·         Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.: — Вінниця: Нова книга, 2007. — 656с.

·         Іваницька Г.І., Люленко Л.В., Іваницька М.В. Практикум з клінічної біохімії: навч. посіб. — К.: Медицина, 2010. — 184 с.

·         Клінічна біохімія: підручник / Д.П. Бойків, Т.І. Бондарчук, О.В. Іванків та ін.; За ред. О.Я. Склярова. — К.: Медицина, 2006. — 432 с.

·         Конспект лекцій

Додаткова:

·         Горячковский А.М. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике. — Одесса: Экология, 2005. — 607 с.

·         Кучеренко М.Є., Бабенюк Ю.Д., Войціцький В.М. Сучасні методи біохімічних досліджень. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 424 с.

·         Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия. — М.: БИНОМ, Невский Диалект, 2000. — 368 с.

·         Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. — К.: Здоров’я, 2002. — 298 с.

Мета: Вивчити процеси обміну води і мінеральних речовин в організмі людини, Оволодіти методами кількісного визначення феруму та хлоридів в біологічних рідинах  та вміти інтерпретувати отримані результати при діагностиці та лікуванні деяких захворювань.

 Конкретні цілі:

Студент повинен:

   

Знати

Вміти

1.Біологічна роль води та її розподілення в організмі людини. Водний баланс, його види. 2.Регуляція водно-сольового обміну, його порушення. Дегідратація і гіпергідратація, біохімічні механізми виникнення. 3.Біогенні елементи, їх класифікація, шляхи надходження в організм людини. 4.Біологічна роль макро-, мікро- і ультрамікроелементів. 5.Методи визначення показників водно-сольового та мінерального обмінів. 6.КДЗ визначення феруму та хлоридів в біологічних рідинах.

1.Готувати реактиви. 2.Проводити первинний відбір результатів досліджень за критерієм: норма/патологія. 3.Користуватися лабораторним устаткуванням: мірним посудом, піпетками, дозаторами. 4.Користуватися ФЕКом. 5. Визначати феруму та хлориди в біологічних рідинах 6.Забезпечувати санітарно-протиепідемічний режим у лабораторії біологічної хімії з біохімічними методами дослідження.

Перелік практичних навичок:

1.Організація робочого місця.

2.Підготовка біологічного матеріалу для дослідження.

3.Визначення феруму в сироватці крові.

4.Визначення хлоридів в біологічних рідинах.

5.Знезараження відпрацьованого матеріалу.

Основні правила техніки безпеки і охорони праці:

1.Правила техніки безпеки при роботі з електроприладами (Додаток №1)

2.Правила роботи з інфікованим матеріалом (Додаток №2)

3.Дезінфекційні заходи (Додаток №3)

Хід роботи:

І.Теоретична конкретизація знань

 

1.Схарактеризуйте біологічну роль води і мінеральних солей, розподіл води в організмі.

2. Що таке кислотно-основна рівновага?

3 Біологічна роль заліза в організмі людини.

4. Біологічна роль хлору в організмі людини.

5. Регуляція балансу хімічних елементів.

6 Порушення обміну хімічних елементів.

ІІ. Практична робота студента під керівництвом викладача

Визначення феруму в сироватці крові.

Принцип: методу: Бато-фенантролін набуває з йонами двовалентного феруму комплексного забарвлення червоного кольору, інтенсивність яко­го пропорційна вмісту феруму в сироватці крові і визначається фотометрично.

Хід аналізу:

Відмі-ряє- мий об’єм, мл	Дослідна проба			Калібрувальна проба			Холоста проба
	Мікро-аналіз	Напів-мікро- аналіз	Макро-аналіз	Мікроаналіз	Напівмікро- аналіз	Макро- аналіз	Мікро-аналіз	Напів-мікро- аналіз		Макро- аналіз
Буферний розчин	1,0	2,0	4,0	1,0	2,0	4,0	1,0	2,0		4,0
Сироватка	0,2	0,5	1,0	-	-	-	-	-		-
Калібрувальний розчин	-	-	-	0,2	0,5	1,0	-	-		-
Деіонізована вода	-	-	-	-	-	-	0,2	0,5		1,0
Витримують 5 – 10 хв, вимірюють оптичну щільність дослідної (Е досл.) і (Е кал.) проб проти холостої при довжині хвилі 530-590 нм та довжині оптичного шляху 10 або 5 мм
Записують оптичну густину	Е дослідна			Е калібрувальна			-
Кольорореагент	0,02	0,04	0,08	0,02	0,04	0,08	0,02	0,04	0,08
Перемішують, витримують 15- 20 хв, вимірюють оптичну щільність дослідної (Е досл.1) і калібрувальної (Е кал.1) проб проти холостої з колірореагентом.

 Розрахунок:

С заліза = С калібратора * (Е досл.1 – Е досл.)/ (Е кал.1 – Е кал.), де

С заліза – концентрація заліза в пробі (ммоль/л чи мкг);

С калібратора – концентрація заліза в калібрувальному розчині (20мкмоль/л чи 112 мкг);

Е досл., Е досл.1., Е кал., Е кал.1 – оптичні щільності розчинів, од. опт. щільності.

  
Норма концентрації феруму в сироватці крові:

у чоловіків — 14,3—26,0 мкмоль/л;

 

 у жінок— 10,7—21,5 мкмоль/л.

 Клініко-діагностичне значення.

Зниження концентрації феруму в сироватці крові спостерігають при залізодефіцитній анемії, типах анемії, що розвиваються на тлі тяжких запальних та інток­сикаційних процесів в організмі (гнійна септична інфекція, остео­мієліт, ревматизм, ревматоїдний поліартрит, туберкульоз, уремія), інфаркті міокарда, крововтратах, у післяопераційному стані, у разі лікування кортикотропіном і кортикоїдами, дефіциту вітаміну В2.

Підвищення концентрації феруму в сироватці крові виникає при сидероахрестичній анемії, коли ферум, що надходить у кіст­ковий мозок, не використовується для еритропоезу, при гемолі­тичній анемії, у разі повторного переливання крові, при інфекцій­ному гепатиті, цирозі печінки, внаслідок приймання гормональ­них контрацептивів, дефіциту вітаміну В6, отруєння залізом, свинцем.

Визначення хлоридів в біологічних рідинах.

Принцип методу: Хлорид-іон у сильнокислому середовищі вивільнює з меркурій(П) роданіду йон роданіду, що реагує з йонами феруму(ІІІ) з утворенням забарвленого продукту. Інтенсивність за­барвлення феруму роданіду, що утворився, пропорційна кон­центрації йонів хлориду в пробі. її визначають фотометрично за довжини хвилі 450 (440—480) нм.

Хід аналізу:

Напівмікроаналіз
Реагент	Проба, мл	Калібрувальна, мл	Холоста, мл
Сироватка	0,02	—	—
Калібрувальний розчин	—	0,02	—
Холостий реагент	—	—	2
Робочий реагент	2	2	—
Макроаналіз
Реагент	Проба, мл	Калібрувальна, мл	Холоста, мл
Сироватка	0,05	—	—
Калібрувальний розчин	—	0,05	—
Холостий реагент	—	—	5
Робочий реагент	5	5	—

  

Реагенти змішують і витримують за температури 10 °С. Вимі­рюють упродовж 30 хв екстинкцію проби (Еп) та калібрувальної (Ек) порівняно з холостою за довжини хвилі 450 (440—480) нм у кюветі завтовшки 10 або 5 мм.

Норма концентрації хлоридів:

 

у сироватці або плазмі крові, ммоль/л:

 

·         кров із пуповини: 90—140;

 

·         недоношені новонароджені: 95—ПО;

 

·         0—30 днів: 98—113;

 

·         дорослі: 98—107;

 

·         90 років: 98—111;

 

у цільній крові, ммоль/л:

 

·         дорослі: 77—87;

 

у спинномозковій рідині, ммоль/л:

 

·         діти: 110—130;

 

·         дорослі: 118—132;

 

у сечі, ммоль на добу:

 

·         діти віком до 6 років: до 40;

 

·         6—10 років: Ч — 36— 110; Ж— 18—74;

 

·         10—14 років: Ч — 64—176; Ж — 36—173;

 

·         дорослі: 250;

 

·         60 років: 95—195.

Запобіжні заходи. Робочий і холостий реактиви містять роз­чинні солі меркурію — отруйні речовини*. Під час роботи з на

бором слід чітко дотримуватись правил особистої гігієни; вико­ристовувати гумові рукавички; забороняється їсти, пити й пали­ти. Після закінчення роботи слід вимити руки теплою водою з милом.

У разі потрапляння реактивів на одяг чи шкіру слід зня­ти забруднений одяг, шкіру вимити водою з милом. У разі по­трапляння реактивів в очі їх слід негайно промити водою; при випадковому потраплянні всередину — негайно випити білок яйця, молоко або 2 % розчин натрій гідрокарбонату і спричи­нити блювання. В усіх випадках має бути надана медична до­помога.

Примітки.

1. Якщо концентрація хлоридів у біологічних рідинах перевищує 160 ммоль/л, її розбавляють у співвідношенні 1 : 1 дистильованою водою. Результат множать на 2.

2. Якщо концентрація хлоридів у біологічних рідинах нижча за 25 ммоль/л, об'єм біологічної рідини, яку добавляють у пробу і холосту, збільшують удвічі, калібрувальну ставлять відповідно (див. табл. 22). Результат множать на 0,505.

3. Кювети і посуд, які використовують під час аналізу, мають бути бездоганно чистими, призначеними винятково для аналізу хлоридів. Після дослідження посуд миють хромовою сумішшю або 10 % розчином нітратної кислоти (залишаючи в них посуд на ніч), ретельно промивають дистильованою водою і, врешті, деіонізованою водою (або бідистилятом) та висушують.

Клініко-діагностичне значення.

 Підвищення в крові вмісту хлору (гіперхлоремія) спостерігають у разі недостатнього надхо­дження рідини в організм, при нефриті, нефрозі, унаслідок по­рушення фільтраційної здатності нирок, у разі респіраторного алкалозу, декомпенсації серця.

Зниження вмісту хлору у крові (гіпохлоремія) виникає в разі значних втрат рідини організмом (пронос, блювання, респіратор­ний ацидоз, набряки, ексудат, пневмонія).

ІV. Контрольні питання до закріплення знань з теми «Водно-сольовий, мінеральний обмін. Визначення феруму та хлоридів в біологічних рідинах».
1.Принцип визначення заліза в сироватці крові.
2.Норма та КДЗ визначення заліза в сироватці крові.
3.Біологічна роль заліза. Джерело надходження та добова потреба заліза в організмі людини.
4.Принцип визначення хлоридів в біологічних рідинах.
5.Норма та КДЗ визначення хлоридів в біологічних рідинах.
6.Біологічна роль хлоридів. Джерело надходження хлоридів.

Ситуаційні задачі.

1.У печінці хворого, що страждає залізодефіцитною анемією, порушене утворення залізовмісного білка, що поставляє залізо для синтезу гемоглобіну. Як називається цей білок?
2.Залізо в організмі людини втримується в печінці, кістковому мозку, селезінці. У складі якого білка воно депонується?

3.Схований дефіцит заліза характеризується зниженням  запасного й транспортного фондів при збереженні гемоглобинового. Який показник, крім рівня заліза в сироватці, необхідно визначити для виявлення даного стану?

4.Вміст хлоридів у пацієнта становить 70 ммоль/л. Відомо, що він працює в ливарному цеху. Як трактувати отримані дані?
5.Вміст хлоридів у крові становить 130 ммоль/л. Як називається такий стан? Які причини можуть його викликати?

V. Висновок до практичного заняття.

VІ. Домашнє завдання.

·         Конспект лекції «Лабораторні дослідження системи гемостазу»

·         Біологічна хімія з біохімічними методами дослідження / О.Я. Скляров, Н.В. Фартушок, Л.Д. Сойка, І.С. Смачило. — К.: Медицина, 2009.(ст. 322-342).

·         Практикум з клінічної біохімії: навч. Посібник  / Г.І. Іваницька, Л.В.Люленко, М.В. Іваницька; за редакцією Г.І. Іваницької. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. (ст.151-156).